Переклад казки

Вітаю! Нещодавно мені випала можливість повправлятися у римуванні – я переклав таку собі милу римовану казочку з української на англійську мову.

Публікую плід моїх зусиль.

ОригіналПереклад
Росла собі на городі
Мала Капустинка,
У сукні по останній моді
На голові хустинка.
Всміхалася вона щиро,
Добром заливалась,
Землі і дощам раділа,
Із небом віталась.
Горталася у листя
Із силою природи,
Прикрашалася намистом,
Що додавало вроди.
А в намисті тому
Добрива чарівні,
Щоб усі навколо
Були здорові й сильні.


Одна намистинка,
Спасе від засухи.
Друга, від того,
Щоб не літали мухи.
Третя, від жучків,
Що коріння шматують.
Четверта, просто гарна,
Бо око милує.
П’ята, спиняє
Напасть хворобливу.
Шоста, лікує,
Коли сильна злива.
Сьома, від вітру
Листочки ховає.
Восьма намистинка,
Рости надихає.
Дев’ята, дарує
Буйство й цвітіння.
Десята, захищає
Від злого старіння.


Росла собі Капустинка,
Не плакала, не журилась.
Аж раптом, в городі
Бідося з’явилась…
Ходою із злості,
Нахабством і біллю,
Залізла у грунт
І кусає так сильно.
Привела з собою
Друзів гидющих,
Радиактивно забруднених,
За неї, ще злющих.
І підтяглася рідня,
Що Бідосю зростила,
Жорстокими газами,
Капустинку вмила.
Нема більше місця
Де можна зростати,
Де можна радіти,
І не сумувати.
Де можна голубитись,
Сили черпати.


Відібрала Бідося
Капустинчину хату.
Прогнала її з рідного городу,
Розшматувала сукню,
Що по останній моді.
Відібрала хустинку,
Листя обскубала,
Та тільки намисто
Вона не чіпала…
Покотилася Капустинка
По землі із плачем.


Аж раптом, її Бурячок побачив:
Сильний і мужній,
Гарний й червоний,
Тримав він всю землю
У своїх долонях!
Спитався: що сталось?
Чого зажурилась?
Навіщо з городу свого покотилась?
Заплаканим станом,
Сльозами, що лились,
Ледь-ледь і по малу,
Капустинка відкрилась.
І голосом щирим,
Слабеньким…дівочим…
Запала вона Бурячкові у очі.
Здригнувся він грізно,
І тупнув ногою!
І силою, звісно,
Закликав до бою!

І вмить, підтяглися,
Гарбуз з Помідором!
Позвали вони Кавуна
Усім хором!
Зв’язалися щільно,
І словом, і ділом,
Бо мали в серцях
Вони, дружбу і віру.
В дорогу зібрались,
Де люта Бідося
Уже розпустила
Своє, зле, волосся.
Взяли рогачі,
Шаблюки, булави,
Бо зброя ця давня,
Несе гарну славу.


В обійма свої,
Бурячкові і дружні,
Узяв Капустинку
Вояка наш мужній.
Вона на прощання
Усміхненим словом,
Намисто чарівне
Дала у дорогу.
Сказала, що має
Воно дивну силу,
Що всіх захищає
Від злої могили.
Що ні, не шкодує,
Бо дуже злюбився,
Їй наш Бурячок,
Який поруч з’явився.
Буряк з Помідором,
Кавун з Гарбузом,
Усі покотились
До Бідосі разом.


А та вже чекала,
Вже вила гострила,
Які злим прокльоном
Своїм вона вмила.
І поруч з Бідосею
Рядком поставали,
Всі родичі й друзі,
Яких та вшанувала…
Шиплять і газують,
І лихом плюються,
Та наші добродії,
Ні не здаються!!!!
Пинають і б’ють,
Вони нечисть шаблями,
Булавами сильними,
Із рогачами!
Усіх повбивали,
Тих гадів проклятих.


Зайшли вже в саму,
Капустинчину хату…
Та тільки дісталися,
Злої Бідосі,
Як та, розплела
Своє люте волосся.
Як та, тупотінням
Своїх черевичок,
Взяла оберемок,
Своїх лютих звичок.
Помідору поцілила
В груди і серце,
Гарбузику в очі
Підсипала перцю,
Пульнула ножа
Кавуну на дорозі,
Аж раптом, з'явився
Буряк на порозі!


Дістав із кишені
Намисто казкове,
Бідосі, від страху,
Відняло аж мову!
Повільно…і твердо,
Намистинки знімав,
І кидав в Бідосю,
І щиро казав:

Одна намистинка,
Спасе від засухи.
Друга, від того,
Щоб не літали мухи.
Третя, від жучків,
Що коріння шматують.
Четверта ,просто гарна,
Бо око милує.
П’ята, спиняє
Напасть хворобливу.
Шоста, лікує,
Коли сильна злива.
Сьома, від вітру,
Листочки ховає.
Восьма намистинка,
Рости надихає.
Дев’ята, дарує,
Буйство й цвітіння.
Десята, захищає,
Від злого старіння!
Бідося змарніла,
Зів’ялася, зсохла.
Зібрала всі лахи,
І гнівно подохла!

І вмить, все одужало,
Земля і хатинка!
В руках Бурячкових,
Знайшлась ще намистинка!
Одна, та така,
Що нема і у хмарах.
Вона зберегла у собі всі чари.
Бо вдачі, довіри,
Дружби й любові,
Вона додає,
До шляхетної долі.
І силу дарує,
Кохання, що ллється,
І сонечко тепле,
Що весною сміється…
Снопи заплітає
Врожайним серпанком,
І всіх надихає
Радіти вже змалку…
Аж рота відкрив,
Від краси отакої,
Буряк, що тримав,
У руках щойно зброю.
Гарбуз - дивувався,
Кавун – усміхався,
А пан Помідор-
З усіма привітався.
Вже час повертатись
До нашого дому!
Сказав Бурячок,
І вказав на дорогу.
Гей нумо, вояки!!!
Покотилися з хати,
Бо нас вже втомилась,
Капустинка чекати.
Зірками стелилася
Стежка додому,
Ось землі рідненькі
Бурячку так знайомі.
А в хаті його,
Капустинка гостює!
Деруни і ковбаски,
Смачнющі готує!
Узвар і пиріг
На столі вже чекають,
І наших героїв,
Вони зустрічають!


Втомилися хлопці,
Та сили ще є!
А наш Бурячок
Капустинці дає,
Оту намистинку,
Що чари зібрала,
Щоб шию Капусти
Вона прикрашала.
Кавун з Помідором,
Гарбуз, також з ними.
Набралися, вмить,
Чарівної сили.
Радіють й сміються,
Плекочуть, мов діти.
Бо буде весілля,
І є чим радіти.


Буряк з Капустинкою
Любо танцюють,
І кожного з нас,
Вони в щічку цілують.
Та просять усіх
Пам’ятати завжди,
Що є добрі душі
На нашій землі.
Що слід берегти
Свою мрію і хату.
І вірити треба,
І другу і брату.
Тоді-ми є Сила,
Й ніяка Бідося,
Уже не розпусте
Своє зле волосся!
Out in the veggie patch
Grew the Cabbage Girl,
She was all dressed up to match
The whims of fashion world.
Her smile would never wane,
In kindness she bathed,
Rejoiced at the soil and the rain,
Into the azure she gazed.
She wrapped herself in leaves
With nature’s stateliness,
Adorned her neck with beads
And gained more comeliness.
That necklace abounds
In magic wonders galore,
So that all those around
Can live strong evermore.


The first amazing bead
Saves from a scorching day.
The second one you need
To keep the flies away.
The third one battles bugs
Attacking roots to harm,
The fourth one is just sweet,
It lures you with charm.
The fifth one stops the blight
So it will rein no more.
The sixth one makes things right
Amidst the downpour.
The seventh one will spare
The leaves from winds that blow.
The eighth one will prepare
The plant to fully grow.
The ninth one will attend
To lushness and sweet bloom.
The tenth one will defend
Against the aging gloom.


So the Cabbage Girl was growing,
Her peace was the same.
But suddenly, to the garden
Miss Disastress came…
Clad in anger she strode,
With insolence and pain,
She got into the soil
And bites – again and again.
She brought along with her
Some hideous buddies,
Radioactive contaminants,
Sly, ugly and muddy.
And her kinsfolk came over,
By whom Miss Disastress was raised,
They poured nasty gases over
The Cabbage Girl who was scathed.
There is now no place
Where one still could grow,
With a smile on one’s face
Letting all worries go.
Where one could live fondly,
Drawing strength from below.


Miss Disastress took away
The Cabbage Girl’s house.
She banished her from the patch,
Ripped her skirt and blouse.
The ones that were a match.
She snatched her shawl away,
Plucked her green leaves out,
But the beads survived the fray
Despite the evil clout…
The Cabbage Girl started rolling
As her tears broke out.


And so, she ran into the Beet;
He was steadfast and strong,
Red and utterly neat,
All of this land and beyond
Was at his stately feet!
“What happened?” he asked.
“What is it that’s on your mind?
“Why leave your house behind?”
Dismayed by the woe,
Bursting in tears,
Word by word, nice and slow
The Cabbage Girl shared her fears.
Her genuine voice,
So feeble… and charming…
Was to the Beet completely disarming.
Then he sternly started,
Stamped his foot on the floor!
And solemnly departed,
To call his squad to war!

The next moment arrived
The Pumpkin and the Love Apple!
They summoned the Watermelon
To join the imminent grapple!
They joined their efforts,
In unified action,
Because their hearts
Beat in faith and connection.
They started the journey
To Disastress’s lair,
Where that spawn of inferno
Began spreading her hair.
They took oven forks,
Sabers and maces,
As those weapons of yore
Rest in glory’s embraces.


In his tight embrace
The Beet held the Cabbage Girl,
Full of valor and grace,
Like she was a shiny pearl.
As they were parting,
She smiled and said goodbye
And handed him the necklace –
A magical ally.
She told him that its might
Is marvelous indeed,
It saves from lethal plight
In times of dire need.
And she does not regret
To be so pained and bothered.
It’s wonderful they met
And got to know each other.
The Beet and the Love Apple,
The Pumpkin, the Watermelon
Marched out into the battle
Against Disastress the felon.


And she was there waiting,
Sharpening forks and knives,
Cursing, mad, devastating,
Ready to ruin lives.
Wanting Disastress to win,
Standing with her, malice-driven,
Were her friends and her kin,
To whom her honor was given…
They hissed and spouted gasses,
And spat out nasty mischief,
But our valorous fighters
Firmly stood up to the grief.
They battered and slashed
All the riffraff and dorks,
Using maces they smashed,
And stabbed them with forks!
So, they finally slaughtered
Every damned evil squatter.


They now have entered
The Cabbage’s Girl’s house…
But just as they got there,
Disastress was near,
She let down her hair,
Dispersing cold fear.
She stamped her feet,
Like angry old rabbits.
And picked up an armful
Of her vicious habits.
She aimed at the Love Apple,
Hitting his chest and heart.
Dredged the Pumkin's eyes with pepper
With a treacherous dart.
She threw a dirty knife
That met the Watermelon midway.
But look! Amidst the strife
The Beet showed up in the doorway.


He reached into his pouch
And got out the beads,
Miss Disastress yelped “Ouch!”
And lost her filthy speech!
Slow… but surely stressless,
He took the beads one by one
And threw them at Disastress
Proclaiming as this was done:

The first amazing bead
Saves from a scorching day.
The second one you need
To keep the flies away.
The third one battles bugs
Attacking roots to harm,
The fourth one is just sweet,
It lures you with charm.
The fifth one stops the blight
So it will rein no more.
The sixth one makes things right
Amidst the downpour.
The seventh one will spare
The leaves from winds that blow.
The eighth one will prepare
The plant to fully grow.
The ninth one will attend
To lushness and sweet bloom.
The tenth one will defend
Against the aging gloom!
Disastress looked haggard,
She faltered and dried.
Tried leaving, but staggered,
And wrathfully died!

At once, all things recovered,
The land and the house revived!
What’s more, the Beet discovered
Another bead at his side!
One more bead, but it is
Like no other, above and under.
It has preserved all the wonder.
With luck and trust it imbues
And friendship and love in profusion
The life of those who don’t lose
Noble heart and are free from delusion.
It grants strength galore,
Love, abiding all the while.
And sun, mellow and warm,
That adorns spring with a smile…
It bundles the sheaves of grain
Within the fertile haze,
And inspires us all to gain
Joy since our early days.
He gaped in awe
Impressed by the charm,
The Beet who just bore
The powerful arms.
The Pumpkin was dazed,
The Watermelon, amazed,
And Mister Love Apple
Greeted all those who gazed.
So, it is time we go back,
Home, sweet home is awaiting!
The Beet was pointing to the track.
Lying ahead, sooner or later.
Hey, warriors, let us go!!!
They rolled out together.
For the Cabbage Girl’s waiting
All day long, in all weather.
The road, winding like a band,
Lay under the twinkling stars,
And, behold, the native land
Stirs the Beet’s heart from afar.
At his place, doing all that it takes,
The Cabbage Girl’s keeping the house!
Making sausages and potato cakes,
The appetite’s fully aroused!
Stewed fruit and the cake
Are on the table, ready
For our heroes to take.
Welcome, taste them already!


The lads are fatigued,
Yet each one can still stand.
The Beet puts the bead
Into the Cabbage Girl’s hand.
It managed to collect
All wonders forlorn,
So the Cabbage Girl’s neck
It will nicely adorn.
The Watermelon, the Love Apple,
And the Pumpkin, at length,
Have all at once acquired
Wondrous magical strength.
Glee and laughter spreading,
They babble like a little boy,
Waiting for the wedding –
A genuine reason for joy.


The Beet and the Cabbage Girl
Are dancing in bliss,
And sending to us
A brotherly kiss.
They ask all of us
To keep it in mind
That there are people on earth
Who are helpful and kind.
That we ought to guard
Our home, our dream to the end.
And we need to trust
Our brother, sister and friend.
Then we will be strong,
And no more despair
Disastress will bring
With her nasty hair!

Перекладач: який він насправді?

stunned kidВітаю! Рік за роком, працюючи у галузі перекладу, я час від часу стаю свідком такої собі «дилеми», пов’язаної із самою суттю перекладацької професії. Звісно ж, особисто у мене проблем із цим немає (та й у колег-перекладачів, думаю, теж); але серед немалої кількості людей  побутує низка хибних уявлень про перекладачів і відсутнє, так би мовити, бачення того, ким насправді є люди цієї професії, що ж вони роблять, як вони це роблять і що з того може вийти. Я щиро переконаний, що варто допомогти людині, яка має або хоче мати з тобою справу як із перекладачем, дійти до простих істин про те, яким насправді має бути перекладач і що від нього слід очікувати як від професіонала. Бо ж таке розуміння сприятиме співпраці і в довгостроковій перспективі позбавить головного болю як перекладача, так і замовника.

Загалом, з точки зору теорії, робота перекладача вимагає немалої кількості умінь та навичок. Ось як їх класифікує Джефрі Самюельсон-Браун (Geoffrey Samuelsson-Brown):

translator skills

 

Перш за все, з усмішкою скажу, що не кожен, хто добре володіє двома мовами, уже автоматично буде добрим перекладачем. І тут не треба довго пояснювати. Це така собі аксіома, підтверджена життєвим досвідом багатьох і багатьох людей. Але багато хто схильний думати, що для того, щоб перекладати тексти, треба просто знати багато слів і бути добре підкованим у граматиці. Електронні перекладачі і автоматизовані програми перекладу, наприклад, знають дуже багато слів (може, навіть усі), і навіть добре «плавають» у граматиці, але коли вони беруться за переклад, результат все ж залишає бажати кращого (щоб не бути голослівним, пропоную подивитися на один приклад).

По-друге , перекладач – це не ходяча енциклопедія. Від нього не можна вимагати знання абсолютно усіх термінів, усвідомлення усіх реалій; він, як і люди інших професій, має спеціалізацію. Стоматолог не зобов’язаний уміти і практикувати операції на мозку, так само як і системний адміністратор здоровезних комп’ютерних мереж не мусить неодмінно добре володіти якоюсь мовою комп’ютерного програмування. Тоді чому ж перекладач контрактів, судових ухвал, статутів і т.д. мусив би прекрасно перекладати ще й документацію клінічних досліджень у галузі ендокринології? А декому б цього дуже хотілося.

До речі, перекладач – це не особистий асистент, не адміністратор офісу, не особистий водій для керівника компанії (якось я бачив вакансію і з такими обов’язками перекладача) і не туристичний гід. Я не кажу, що перекладачі не здатні виконувати цих функцій. Але ж… Окрім того, нерідко буває, що письмовий перекладач (translator) – це не усний перекладач (interpreter). І більш того, усний перекладач – це не обов’язково синхроніст. Чомусь інколи люди не нашої професії вважають ці слова синонімами. Одного разу я потрапив у «незручну ситуацію», коли мене замовили для усного перекладу, і я уточнив, що я готовий взятися саме за послідовний переклад. Замовник, певно, не хотів вдаватися у такі теоретичні нюанси і просто погодився з моїми словами. Як же ж я був здивований, коли розпочався цей захід, і люди, які виступали, говорили собі і говорили, не зупиняючись, а іноземці уже були готові слухати. Я мусив, що називається «compose myself big-time», щоб тримати темп і не залишати слухачів  без інформації. Я не хотів підвести клієнта і відмовитися. Дяка Богу, я справився і до моєї роботи претензій не було, але я переконаний, що такого стресу можна було уникнути, якби ми порозумілися від початку, і мовці робили би паузи по ходу своїх виступів, щоб я мав змогу спокійно перекладати їхні слова. Як би воно не було, але то був непідробний досвід вправляння у «самомобілізації».

По-третє, перекладач – це не вундер-поліглот. Більшість перекладачів професійно працюють з однією іноземною мовою; і ми сповнені почуття поваги і тихого благоговіння до тих, хто однаково потужно перекладає з двох і більше іноземних мов. Якось я із гордістю заявив одній пані, що я перекладач. Вона запитала у відповідь: «А з яких мов Ви перекладаєте?» А я їй: «Я працюю з англійською, українською і російською». А вона мені: «І все???» Певно, у її очах я був нікчемним лузером. «Тільки з англійської перекладаєте?» Я хотів був почати виправдовуватися, що я ще й з німецької можу, але мій рівень володіння там дещо нижчий і досвіду мало, тому наразі я не позиціоную себе як професіонала-перекладача німецької мови, який уже відбувся у цій ролі, і таке інше, бла-бла-бла, але, чомусь вирішив скромно усміхнутися їй у відповідь, кивнувши своєю недоперекладацькою головою. Ще й певний час довелося боротися із усілякими, там, думками, які нав’язливо хотіли сформувати у мені комплекс неповноцінності. Так от.

По-четверте, перекладач – це не спеціаліст по читанню чужих думок. Він не може створити ідеальний переклад, делікатно залізши у голову автора тексту оригіналу і все там зрозумівши, навіть якщо сам текст неоднозначний, оперує дуже загальними поняттями або, м’яко кажучи, його якість бажає кращого. Перекладач розуміє усю прикрість безсилості свого таланту і досвіду, коли перед ним, скажімо, лист англійською мовою, нашвидкуруч складений китайськими спеціалістами для цілей митного контролю (у них буває на підмозі і Google translate). Одним словом, послуга перекладу тексту не зобов’язує перекладача зробити переклад кращим за оригінал у плані читабельності, стилю, логічності і послідовності викладу думок, легкості для розуміння і так далі. Це можна робити, і це похвально, і в більшості випадків перекладачі намагаються внести можливі покращення для полегшення розуміння, але перекладача не можна звинувачувати у поганому перекладі через кепський оригінал. Це також означає, що іноді перекладач має проконсультуватися з автором тексту або хоча б із замовником, який, можливо, перебуває у цій темі, з приводу незрозумілих речей, бо ж перекладач не може a priori мати досвід у тих контекстах, у яких його має замовник чи автор оригіналу.

По-п’яте, живий перекладач – це аж ніяк не суперсильний і не невтомний сподвижник словесного ремесла. Він не може перекласти за ніч 5 тисяч слів, та ще й взяти за таку послугу 50 гривень. Він не завжди готовий перекладати усі вихідні, коли йому дають роботу о 19:00 у п’ятницю, і він, буцімто, має аж два дні, щоб надати готовий переклад на 9-ту ранку понеділка. Зрештою, така робота має оплачуватися і за підвищеним тарифом, як того вимагає добра практика і кодекс законів про працю. Ось приклад із мого життя. Трапилося якось, що я майже погодився перекласти 6 сторінок на завтра для замовника. Я йому пояснив, як ми рахуємо об’єм тексту і все таке, що там 1800 знаків з пробілами становить одну умовну сторінку і т.д. Але я попросив замовника надіслати мені текст для остаточного підтвердження. Коли я відкрив той файл, я зомлів. У ньому було 6 сторінок… формату А4, із полями по 1 см і шрифтом Times New Roman, розмір тексту – кегль 7 (!!!) Завдяки такій економії простору на цих 6 сторінках помістилося понад 20 стандартних сторінок (це при тому, що у середньому денна норма нетермінового перекладу складає 6-8 сторінок). І довелося гарно і довго пояснювати, що обсяг тексту не зменшується від зменшення розміру букв і візуального об’єму на стандартних сторінках формату А4. І, на жаль, вартість 20-ти сторінок, а не 6-ти, як думав замовник, дещо його засмутила. І таке буває.

Також варто зазначити, що буває, що замовник хоче зекономити на перекладі, і робить його сам (працівник компанії або, що буває нерідко, електронний перекладач), а перекладачеві пропонує його тільки «вичитати і підправити». Частіше, ніж би того хотів замовник, виходить так, що простіше, коли перекладач зробить переклад особисто «з нуля». Необхідно пояснювати замовникові, що швидка і дешева вичитка тексту, перекладеного непрофесіоналом або комп’ютерною програмою, вкінці-кінців обернеться непотрібною проблемою на подальшому етапі роботи з документом, якої можна було уникнути, відразу замовивши переклад «на совість», так би мовити.

Отже, я сподіваюся, що ці кілька важливих тверджень скинуть вуаль стереотипів зі справжнього перекладача, і пояснять людям, як ми – перекладачі – перекладаємо. І хоча ми не диво-люди, зі знанням шістнадцяти мов і фаховим досвідом у добрій половині галузей людської діяльності, котрі готові продукувати диво-тексти зі швидкістю 50 сторінок А4 на день, ми все ж можемо Вас здивувати, дорогі наші клієнти… і здивувати приємно. Ми ж стараємося.

Переклад двох поезій

poetryВітаю! Будучи студентом, я одного разу взяв участь в університетському конкурсі на кращий переклад. Хочу поділитися з читачами своїми перекладами двох поетичних творів, які я тоді подав як учасник. Буду радий почути Вашу критику і думки з приводу цих моїх старань.

Оригінал
Переклад
The Quiet OneТихий
Because my father was the quiet one,
A stranger might have thought he didn't care
Or even argued that he wasn't there
For what he might have said or should have done.
But I don't feel that way at all, because,
Though he, in fact, was often out of town
And scratchy when he put his suitcase down,
Those linty pockets where the candy was
Showed he was thinking of us far away,
So even if he really wasn't there,
Or listened without anything to say,
When I look up I see him everywhere,
As the stilled, assenting heart of priest or nun
Knows Him because He is the quiet One.
Оскільки батько часто лиш мовчав,
Байдужим його бачив чужий погляд,
І, буцімто, його не було й поряд,
Бо не казав, і не робив, що мав.
Але для мене він геть інший нині,
Бо ж, хоч нерідко був він у від’їзді,
З досадою додолу клав валізи,
М’які кишені, де лежав гостинець, –
Ось доказ, що він нас в думках тримав,
Тож навіть і коли він був не з нами,
Чи просто слухав, слів не додавав,
Його я бачу скрізь, мандруючи очами,
Як мирне серце, схилене без пихи
Знає Його – саме Того, Хто тихий.
Anthony LombardyЕнтоні Ломбарді

***

ОригіналПереклад
The DifferenceРізниця
Most men—and I am not most men, but still
I have to tip my hat to what in them
Abides in me—most men give up romance
At some point. If they haven't learned to dance
Before they reach my age they never will.
The rose, such as it is, is off the stem,
But not the thorns. The thorns are what they were,
And love is crowded round with hurtful things.
What's in the thicket loses its allure.
Most men are sleeping when the night-bird sings.
I'm just the same. What most men know I'd learn,
Except I know a rose whose flame I'm sure
Will never fade, and that is why I burn.
Чоловіки здебільшого – я ж – не вони,
Все ж, поважаю те, що в них буває,
Живе й в мені – часто романтику кидають
В якийсь момент. І як тих танців не пізнають
До моїх літ, не схоплять потім новизни.
Троянда сохне, зі стебла спадає,
Та не шипи. Шипам нема і вади,
Любов завжди в полоні справ болючих.
Цвіт в хащах розпрощається з красою.
Чоловіків зі сну не будить птах співучий.
І я такий. Що знають ті – дізнаюсь,
Та ж знаю я троянду, полум’я якої
Не згасне ввік, тому я сам палаю.
Alfred NicolАльфред Ніколь

Спогади про перші дні в ремеслі

first stepsВітаю Вас! Колись мені довелося побувати на практиці в ролі перекладача німецької мови в одному з київських бюро перекладів, після чого я написав коротенький відгук про свої враження від цієї практики. І от нещодавно я натрапив на цей текст і з цікавістю прочитав його знову. Нахлинули спогади. Було трішки ностальгічно. Але без сліз, Ви не подумайте =). Надіюсь, наведений нижче текст буде підбадьоренням для тих із Вас, хто тільки подумує стати на стежку перекладацької професії. У кожному разі, якщо Ви гадаєте, що варто спробувати, то раджу спробувати саме в бюро перекладів. Там нерідко викохують і виковують справжніх майстрів цього ремесла.

Тож, не буду Вас затримувати, а відразу даю те, заради чого, власне, і було створено цю замітку.

«Робота письмового перекладача вимагає терплячого і відданого до себе ставлення. Знання мови, ба навіть глибоке усвідомлення її природи, на жаль, не дає стовідсоткової гарантії того, що ти станеш якісним перекладачем. Починаючи свій шлях на перекладацькій ниві, потрібно бути готовим вчитися, і вчитися постійно. Потрібно стати відкритим до критики, потрібно вчитися бути відповідальним за кожне створене тобою слово. Із власного досвіду скажу, що вправляння у перекладацькому мистецтві найліпше розпочинати в бюро перекладів. У моєму конкретному випадку, бюро перекладів гарантувало роботу під наглядом досвідчених спеціалістів, готових допомогти і поділитися досвідом, якого так не вистачає початківцю. Мій досвід як перекладача (мови англійської) вже нараховує кілька років, але про себе як про перекладача-початківця кажу з позицій німецької мови.

Під час практики в бюро перекладів основним плюсом була можливість порадитися зі штатними фахівцями з приводу багатьох як суто мовних, так і культурно-країнознавчих питань. Вражає готовність зайнятих своїми замовленнями людей відірватися від власного тексту, щоб допомогти практиканту. Жодних нарікань, жодних закидів типу «А що тут цей неук робить?», як би я на них не заслуговував, не отримав. Певно, люди з досвідом пам’ятають свою професійну історію і добре розуміють, де починалася їх власна стежина у це ремесло п’ять, десять, двадцять років тому.  А ще в бюро перекладів є чудова база текстів (стандартних документів, типових текстів, просто гарно виконаних кимсь перекладів у відповідній сфері, яка саме тобі підходить), якою можна скористатися. Гадаю, така база є у кожного перекладача і бюро, що працюють в галузі довгий час. Тож оце чарівне жаргонне поняття «коза» (тобто шаблон, за яким можна створювати інший текст на основі вже готового «кістяка»), що перекочувало до перекладачів від креслярів, не раз ставало особисто мені в нагоді. І завжди є можливість скористатися добротною базою електронних і паперових (декотрі з яких можна вважати насправді цінними рідкісними виданнями) словників. До недоліків роботи безпосередньо в офісі бюро можна віднести часті так звані «хвилини неспокою», коли хтось щось загубив, забув, недоперекладав, чи – куди гірше – переклав не на ту мову (буває…) і починається загальна паніка; відволікає також і часта «термінова робота на три хвилини», яка відкладає час завершення поточного перекладу в роботі на годину і більше.

Чесно кажучи, я не виконував перекладів з/на німецьку мову за гроші. Боюсь, якість їх підірвала б авторитет бюро (а я не хотів бути винним у такому злочині). Я перекладав тексти, які паралельно виконували для замовників штатні фахівці – люди, перед назвою професії яких вже давним-давно не стоїть слово «майже»; а потім порівнював своє «твориво» із тим, за що знавці отримують заробітну плату, аналізував помилки, вчився. Гадаю, місяць-другий такої практики може звести з колін на тремтячі ноги майже кожного новачка, готового іти у справі перекладу до переможного кінця. Тож, маю зазначити, що аніскілечки не шкодую про проведений у бюро час, адже час той пішов на те, щоби збагнути усе, чого мені недостає як перекладачеві німецької, і зробити висновок про власну спроможність і перспективи на цьому полі.»

Дякую за увагу. Із задоволенням почитаю про Ваші спогади про перші кроки у справі, близькій Вашому серцю. Діліться ними в коментарях. На зв’язку!

Маркетинг послуг перекладу: перші кроки

businessman lost in field using a mapРішення про те, щоб розпочати власну справу, є важливим у кар’єрі багатьох спеціалістів. І тут не обов’язково йдеться про великий бізнес чи мільйонні прибутки. Я кажу про справу, яка є близькою серцю, і якою хочеться займатися повсякчас, та ще й так, щоб ніякий начальник не керував тобою. Натомість, тобою керує власний досвід, здоровий глузд, віра у краще, і усвідомлення необхідності докладати усіх зусиль задля досягнення втішних результатів, головним із яких є власний зріст і відчуття повноцінності.

Тож, коли таке важливе рішення прийняте, що робити далі? Якими можуть бути перші кроки? Як заволати на увесь світ, щоб тебе почули, щоб на тебе звернули увагу і дали тобі шанс довести, що ти маєш право на існування не тільки як “суб’єкт підприємницької діяльності”, але і як професіонал, який дійсно відповідає цьому статусу? У межах цієї замітки (ба навіть серії таких заміток) дуже важко дати вичерпну відповідь на це питання. Але я з радістю розкажу про свої перші кроки на довгій і подекуди слизькій дорозі маркетингу своїх послуг як бренду.

Першочерговим завданням для здобуття та утримання комфортної позиції на ринку перекладів є дотримання дієвої маркетингової стратегії, покликаної, в цілому, дати відповідь на одне запитання: як заявити про себе клієнтові і зацікавити його у твоїх послугах? Логічною відповіддю на поставлене запитання буде наступна: дати клієнтові, те, чого він потребує, і зробити це таким чином, щоб його сподівання принаймні виправдалися, а ще краще – були перевершені.

Маркетингова стратегія моєї діяльності як незалежного перекладача охоплює наступні аспекти:

  • досягнення впізнаваності та розвиток бренду перекладача;
  • гнучка цінова політика, чутлива до кон’юнктури ринку та його ситуативних характеристик;
  • пошук і опанування нових можливостей і аспектів діяльності.

Чи не найголовнішим у контексті досягнення впізнаваності перекладача як учасника ринку є реклама. З огляду на сьогоднішню ситуацію, а також оскільки я формую свою присутність у першу чергу в Інтернет-просторі, адже саме тут розраховую напрацювати більшу частину своєї клієнтської бази, є саме реклама у всесвітній мережі.

Я використовую як безкоштовні, так і платні форми реклами своїх послуг в Інтернеті.

До рекламних заходів своєї діяльності, які не потребують значних (чи будь-яких) фінансових вкладень, належать наступні.

Створення веб-сайту як візитки перекладача та інструменту налагодження стосунків з потенційними замовниками. Веб-сайт наповнюється якісним контентом, який несе корисну інформацію для клієнта стосовно послуг та їх ціни, а також дозволяє оцінити перекладача як професіонала, побачити його досвід, манеру роботи, ознайомитися з його портфоліо і загалом отримати перше враження про нього як про людину. Веб-сайт має бути зручним для відвідувачів.

Веб-сайт має слугувати меті просування власної справи через Інтернет. Йдеться про пошукову оптимізацію – забезпечення того, щоб майбутні клієнти знаходили мій веб-сайт в Інтернеті через пошукові системи (напр. google.com, yandex.ru., meta.ua) на основі заданих ключових слів, які безпосередньо стосуються моєї діяльності, наприклад: «перекладач Київ», «послуги перекладу», «переклад документів» тощо. Цей процес може зайняти деякий час, але окрім вартості хостингу та доменного імені така стратегія просування бізнесу не потребує додаткових затрат (можна звернутися до спеціалістів, які надають послуги пошукової оптимізації веб-сайту – варіант більш затратний, але й більш ефективний). Веб-сайт, який часто потрапляє на перші сторінки результатів пошуку зазначених пошукових систем, сприяє упізнаваності особи чи бренду, яких він представляє. Ласкаво прошу поглянути на мій веб-сайт.

Просування послуг через соціальні мережі в Інтернеті. Такі соціальні мережі як ВКонтакте та Facebook є ефективним засобом здобуття нової аудиторії серед мільйонів активних користувачів. Тут можливий варіант як безкоштовного маркетингу (створення сторінки бізнесу, яку можуть знайти потенційні замовники за ключовими словами), так і оплачуваної реклами (яка досягає конкретної цільової аудиторії, і, як довели нещодавні дослідження у сфері маркетингу за допомогою соціальних мереж, є дуже ефективною). Моя сторінка ВКонтакте: Sergkolom Translation | моя сторінка у мережі Facebook: Sergkolom (станом на липень 2013 р. вони перебувають на зародковому етапі). Цей аспект діяльності з просування своїх послуг я тільки починаю розвивати.

Розміщення рекламних оголошень на спеціалізованих площадках в Інтернеті. До таких спеціальних сайтів, які безкоштовно розміщують оголошення про продаж різноманітних товарів і послуг, належать, наприклад, www.slando.uа, www.prom.ua, www.ua.all.biz та ін. На таких веб-сайтах подається коротка інформація про послуги та контактні дані. Оголошення може бути активним необмежений термін, а також є можливість його періодичного оновлення (що допомагає ефективності розміщення). Такі сайти пропонують і платні опції для збільшення ефективності рекламних оголошень (напр. виділення кольором, віднесення до групи «Топ», позначення грифом «Терміново» тощо).

Ведення професійного блогу перекладача. Це – окремий веб-сайт у формі блогу, який на відміну від сайту-візитки, має на меті не познайомити Інтернет-аудиторію з послугами перекладача, а зібрати однодумців; він дає перекладачеві можливість поділитися корисною інформацією й досвідом, ініціювати й підтримувати обговорення цікавих питань професійної сфери. Наявність такого блогу (а також його актуальність та постійне оновлення) є чітким і дієвим сигналом для потенційного клієнта про те, що такий перекладач – професіонал, що він активно цікавиться розвитком галузі, у якій зайнятий, і постійно працює над собою.

Платні рекламні кампанії в Інтернеті вимагають значно менших зусиль збоку підприємця, але передбачають певний рівень витрат, який має перекриватися прогнозованим рівнем доходу. Перебуваючи на початковому етапі своєї незалежної діяльності, я також вдаюся до  платних рекламних послуг в мережі Інтернет. Нижче зазначені шляхи ведення платних рекламних кампаній.

Google Adwords/ Яндекс Директ – сервіси контекстної реклами, ефективність якої полягає у дієвому механізмі спрямування рекламних оголошень на конкретну цільову аудиторію, яка шукає в Інтернеті інформацію, пов’язану зі сферою послуг, що рекламуються.  Варто зазначити, що платна контекстна реклама має перемінний успіх з точки зору потрачених на неї коштів. Мої перші 200 грн., витрачені на рекламу в Google adwords, принесли мені клієнта, співпраця з яким окупила цю суму у кілька десятків разів. А от, скажімо, наступні 600 грн., на жаль, такого ефекту не дали. Створення ефективної рекламної кампанії у системах контекстної реклами – непросте завдання, яке потребує спеціальних знань. І взагалі ця тема є предметом окремої комплексної розмови.

Банерна реклама та обмін рекламними площадками. Йдеться про оплачуване розміщення банерів (зображень рекламного характеру із гіперпосиланням на веб-сайт рекламодавця) на спеціалізованих ресурсах в Інтернеті (напр. форумах). Можливе розміщення реклами і на веб-сайтах загальноінформаційного спрямування, які відвідує значна кількість осіб, що також є досить ефективним.

Другим аспектом маркетингової стратегії моєї перекладацької діяльності є гнучка цінова політика та програма лояльності клієнтів. Такі аспекти вартості послуг з перекладу як редагування, надбавка за терміновість, норма обсягу роботи за день, форматування та верстка, підлягають обговоренню і я роблю акцент на тому, що ці супутні витрати не стануть незручним/неочікуваним фінансовим тягарем для замовника. Для постійних клієнтів будуть передбачені знижки (до 10%); також маю намір установити систему знижок на основі обсягів робіт, щоб, таким чином, стимулювати залучення замовлень великих об’ємів.

Для залучення нових клієнтів, а також для того, щоб упевнено триматися на досить динамічному ринку перекладів, я буду опановувати нові технології та методи роботи. Сюди зокрема належить використання програм автоматизації процесу перекладу та інструментів перекладацької пам’яті (напр. програма SDL Trados Studio 2011 Freelance). Я  також готовий працювати і в інших напрямах послуг, пов’язаних з мовою (напр. написання текстів на замовлення; переклад відеоматеріалів; розшифрування аудіо- та відеозаписів).

Машинний переклад. Експеримент. Частина 2

Man-vs-MachineУ першій частині мого експерименту я змагався з програмою-перекладачем у перекладацькій майстерності. Що ж, робот виявився дуже швидким і безкоштовним. А я виявився… прискіпливим.

Зробивши машинний переклад уривку художнього тексту (із роману сучасного американського письменника Мітча Елбома) за допомогою спеціалізованої програми-перекладача “Google Translate”, ми дійшли висновку, що дана програма зробила переклад, який дозволяє приблизно зрозуміти зміст оригіналу (проте, із деякими застереженнями), але здійснений за допомогою “Google Translate” переклад, все ж,  не можна вважати автентичним.

До помилок, що особливо спотворюють зміст оригіналу та ускладнюють його розуміння при передачі українською мовою, відносяться як граматичні (у меншій мірі; наприклад, “Мати Едді принесла йому склянку води”, а не запропоноване “Google Translate” “Мати Едді приніс йому склянку води” – невірний рід дієслова в минулому часі), так і лексичні (у значно більшій мірі), наприклад:

Оригінал
Машина
Людина
WAS THE PIER SO BAD?Був пірсу так погано?НЕВЖЕ НА ПІРСІ БУЛО ТАК ПОГАНО?
you can't tell Tuesday from Thursday.ви не можете сказати вівторок з четверга. ти ... не в змозі відрізнити вівторок від четверга.
ride manПоїздка людинаРобітник на атракціонах
You picked yourself upТи вибрав собі настрійТи взяв себе в руки
Eddie shot her a look.Едді кинув на неї погляд.Едді зиркнув на жінку.
Some father, huh?Деякі батька, так?Ото батько, так?
Eddie felt a rumbling of anger.Едді відчув бурчання гніву.Едді відчув, як у його грудях наростає гнів.
he kept rubbing his hands over his forehead and down his noseпродовжував потираючи руки на лоб і на кінчик носапостійно потирав руками чоло та ніс.
house-dressбудинок-платтядомашню сукню

Дослівний переклад значної кількості місць перекладеного уривку “знищує” його літературну цінність, перетворює оригінальні авторські слова на пересічний текст зі слабкими смисловими зв’язками.

Тож, у разі використання програми-перекладача для перекладу текстів, які не є набором найпростіших речень (а тексти, які виникає потреба перекладати на практиці, є складними або занадто складним для програми-перекладача у 99% випадків), потрібно усвідомлювати, що така програма не справиться із завданням точного (і бодай у достатній мірі достовірного) відтворення смислово-лексичного наповнення тексту оригіналу. І ця нездатність усіх програм-перекладачів адекватно перекласти будь-яку суперсинтаксичну одиницю (абзац, текст) перш за все пов’язана із тим, що ці програми є абсолютно нечутливими до контексту та прагматики тексту, без яких людська мова перестає бути людською.

Тож, для того, щоб програма-перекладач змогла адекватно перекласти текст іншою мовою без необхідності його подальшого (і здебільшого глибинного) трансформування відповідно до системи норм мови-реципієнта,  таку програму-перекладач потрібно навчити сприймати контекст та ситуативну дійсність написаного (себто аналізувати мовні знаки “нешаблонно”,  із розумінням конкретної ситуації, яку створюють ці мовні знаки у своїй унікальній сукупності), опираючись на багатющий досвід мововживання, накопичений у свідомості народу як носія певної мови загалом та усіх його представників зокрема.

Отже, хоча останнім часом у світі йде мова про те, що з розвитком високих технологій потреба участі людини у процесі перекладу з мови на мову відпаде, висновки лінгвістів і дані різних галузей науки вказують на те, що людський розум ще довго буде перевершувати будь-який комп’ютер у справі перекладу (і не тільки), адже перекладач має справу із мовою, яка є живим та динамічнимфеноменом із багаторівневою природою; і найкраще аналізувати й розуміти її внутрішню суть, а не формальні ознаки, може тільки її живий носій і її рушійна сила – людина.

Іншими словами, допоки мову використовують люди, жодна машина не зможе її інтерпретувати (а, отже, й перекладати) краще за людину. Тому гадаю, що нам, перекладачам, зараз ще немає підстав боятися, що наша професія буде узурпована комп’ютерами й технологіями, а ми будемо залишені без роботи.

Машинний переклад. Експеримент. Частина 1

machine-translationЧас від часу доводиться вести мову про програми перекладу, і у цьому контексті завжди – прямо чи опосередковано – постає питання про те, чи може програма для перекладу тексту замінити живого перекладача? Чесно кажучи, я був і залишаюся прихильником тієї позиції, що живий перекладач може забезпечити таку якість та адекватність перекладу, яка “роботам” ще поки і “не снилася” (якщо їм взагалі щось сниться).

Не можна не погодитися з тим, що програми для перекладу стають дедалі кращими. І все настирливіше лунає думка про можливість в осяжному майбутньому замінити нас, живих перекладачів із плоті й крові, досконалим програмним забезпеченням, яке не стомлюється, не хвилюється, не потіє, не потребує перерв у роботі і не рахує вартість послуг за кожну годину чи сторінку перекладу. Але мені все ще не дуже віриться, що якась там “Супер Лінгва Про Четвертого Покоління” вже за кілька років відбиратиме у мене і моїх колег хліб.

Щоб не бути голослівним, вирішив я провести невеликий експеримент. Узяв такий собі уривок з літературного твору англійською мовою (із роману сучасного американського письменника Мітча Елбома (Mitch Albom), “The Five People You Meet in Heaven”) і попросив Google Translate надати мені його переклад українською. Google Translate із роботою справився блискавично швидко. І навіть запропонував мені текст, у якому терпеливий читач може збагнути не тільки основну його думку, але й навіть одним оком заглянути, так би мовити, у “внутрішні коридори” тексту. Більш того, усе це наш старанний Google Translate зробив за безкоштовно. Є за що подякувати.

Але ж коли ми говоримо про переклад тексту, то ми очікуємо такий продукт, який задовільнив би базові вимоги замовника, а замовник хоче зрозуміти, що автор оригіналу хотів сказати, коли писав відповідні слова. Тобто, говорячи поняттями перекладознавчими, треба, щоб наданий йому продукт (переклад) досягнув тих же комунікативних цілей, щой й вихідний текст, при цьому забезпечивши відповідність перекладу оригіналу в лексичній, стилічній та лінгвокультурній площинах.

Я також зробив спробу “відредагувати” наданий мені Гуглом продукт, і взяв на себе сміливість  поправити холодну і безпристрасну програму у місцях, де моє людське хитке серце того дуже прагнуло. Подивимося, що з того вийшло.

Оригінал
Текст, перекладений програмою "Google Перекладач"
Відредагований після машинного перекладу текст
“WAS THE PIER SO BAD?” THE OLD woman asked.

"It wasn't my choice," Eddie said, sighing. "My mother needed help. One thing led to another, years passed. I never left. I never lived nowhere else. Never made any real money. You know how it is – you get used to something, people rely on you, one day you wake up and you can't tell Tuesday from Thursday. You’re doing the same boring stuff, you're a ‘ride man,’ just like ...”

“Your father?”

Eddie said nothing.

"He was hard on you,” the old woman said.

Eddie lowered his eyes. "Yeah. So?”

“Perhaps you were hard on him, too.”

“I doubt it. "You know the last time he talked to me?”

“The last time he tried to strike you.”

Eddie shot her a look.

“And you know the last thing he said to me? ‘Get a job.’ Some father, huh?”

The old woman pursed her lips. “You began to work after that. You picked yourself up.”

Eddie felt a rumbling of anger. “Look,” he snapped. “You didn't know the guy.”

“That's true.” She rose. “But I know something you don’t. And it is time to show you.”

RUBY POINTED WITH the tip of her parasol and drew a circle in the snow. When Eddie looked into the circle, he felt as if his eyes were falling from their sockets and travel¬ing on their own, down a hole and into another moment. The images sharpened. It was years ago, in the old apartment. He could see front and back, above and below.

This is what he saw:

He saw his mother, looking concerned, sitting at the kitchen table. He saw Mickey Shea, sitting across from her. Mickey looked awful. He was soaking wet, and he kept rubbing his hands over his forehead and down his nose. He began to sob. Eddie’s mother brought him a glass of water. She motioned for him to wait, and walked to the bedroom and shut the door. She took off her shoes and her house-dress. She reached for a blouse and skirt.
«Був пірсу так погано?" Стара жінка запитала.

"Це був не мій вибір", сказав Едді, зітхаючи. "Моя мати потребувала допомоги Одна річ призвела до іншої, йшли роки я ніколи не пішов, я ніколи не жив ніде ніколи не робив реальні гроші Ви знаєте, як це - ..... Звикаєш до чогось, люди покладаються на вас, в один прекрасний день ви прокидаєтеся і ви не можете сказати вівторок з четверга. ви робите те ж нудні речі, ти 'Поїздка людина », так само, як ..."

"Ваш батько?"

Едді нічого не сказав.

"Він був суворий з тобою," сказала стара.

Едді опустив очі. "Так. Ну і що?"

"Може бути, ви були важко на нього, теж."

"Я сумніваюся в цьому. "Ви знаєте, в останній раз він говорив зі мною?"

"Востаннє він спробував вдарити вас."

Едді кинув на неї погляд.

"І ви знаєте, останнє, що він сказав мені? "Отримати роботу". Деякі батька, так? "

Стара стиснула губи. "Ви почали працювати після цього. Ти вибрав собі настрій. "

Едді відчув бурчання гніву. "Дивіться", відрізав він. "Ви не знали цього хлопця."

"Це правда." Вона піднялася. "Але я знаю те, чого немає. І цей час, щоб показати вам. "

РУБІН вказав кінчиком парасольки і намалював коло в снігу. Коли Едді подивився в коло, йому здавалося, що його очі були падіння з орбіт і подорожі, ¬ самі по собі, в яму і в інший момент. Зображення заточені. Це було багато років тому, у старому крім ¬ ня. Він міг бачити спереду і ззаду, зверху і знизу.

Це те, що він побачив:

Він побачив свою матір, дивлячись, то, сидячи за кухонним столом. Він бачив Міккі Ши, сидячи навпроти неї. Міккі виглядав жахливо. Він був наскрізь мокрий, і він продовжував потираючи руки на лоб і на кінчик носа. Він почав ридати. Мати Едді приніс йому склянку води. Вона жестом, щоб він почекав, і пішов у спальню і закрив двері. Вона зняла туфлі і її будинок-плаття. Вона потягнулася до блузці та спідниці.
“НЕВЖЕ НА ПІРСІ БУЛО ТАК ПОГАНО?” – запитала стара жінка.

"Не мені довелось вибирати", сказав Едді, зітхаючи. “Моїй матері була потрібна допомога. Якось за одним тяглось інше, і так минали роки. Я так ніколи і не поїхав звідти. Я більше ніде не жив. Ніколи не заробляв нормальних грошей. Знаєте, як воно буває: звикаєш до чогось, люди покладаються на тебе, і одного дня ти прокидаєшся і не в змозі відрізнити вівторок від четверга. Ти займаєшся все тими ж нудними справами, ти “карнавальщик”, як і …”

“Твій батько?”

Едді промовчав.

“Він жорстко з тобою поводився”, - сказала стара.

Едді поглянув додолу. “Так. То й що?”

“Можливо, ти також ставився жорстко до нього.”

“Сумніваюсь. Знаєте, коли він в останнє розмовляв зі мною?”

“Тоді, коли востаннє намагався вдарити тебе.”

Едді зиркнув на жінку.

“А знаєте, якими були його останні слова до мене? “Знайди собі роботу”. Ото батько, так?”

Стара стиснула губи. “Після того ти почав працювати. Ти взяв себе в руки.”

Едді відчув, як у його грудях наростає гнів. “Послухайте, - він мовив різко, - Ви не були знайомі з ним.”

“Твоя правда.” Вона звелась на ноги. “Але мені відомо дещо, чого ти не знаєш. І вже час тобі це показати.”

РУБІ простягла свою парасолю і її кінцем намалювала коло на снігу. Коли Едді поглянув у те коло, то відчув, ніби його очі от-от вилізуть зі своїх орбіт і почнуть рухатись самостійно, вниз по тунелю і в інший момент часу. Образи набрали більшої різкості. Ця подія трапилася багатьма роками раніше, на старій квартирі. Він міг дивитися вперед і назад, вгору і вниз.

І ось що він побачив:

Він побачив свою матір, що сиділа зі стурбованим виглядом за кухонним столиком. Він побачив Мікі Ші, котрий сидів навпроти неї. Вигляд у Мікі був паскудний. Він був мокрий до ниточки, і постійно потирав руками чоло та ніс. Він почав схлипувати. Мати Едді принесла йому склянку води. Вона дала йому знака почекати, пішла до спальні і зачинила двері. Вона зняла свої туфлі та домашню сукню. Жінка потягнулася, щоб дістати блузку та спідницю.

Хай там як, але така моя затія потребує певних висновків, і я ними радо з Вами поділюся в другій частині мого експерименту.

Вільні хліби: подорож у пошуках свого професійного “я”

Man_PensiveНезважаючи на відверто філософський присмак заголовку, відразу хочу повідомити читача, що у цій замітці – окрім загальних роздумів про суть та смисл буття професійного – міститься ряд цілком практичних речей, які я як перекладач намагаюся (чи намагатимуся) застосувати у власній мандрівці фрілансерськими світами, де одинокі (а також і не одинокі) рейнджери прочісують територію у пошуках все нових можливостей.
Взагалі тема того, чи варто працювати на себе, а не на «дядю», уже просто таки заїжджена і я не буду в неї заглиблюватися. Скажу тільки, що я розпрощався зі своїм останнім «дядею» (сильним і великим) понад два роки тому. І ще не пожалкував, що зробив такий вибір; хоча вуаль стабільності, якою я був окутаний у ті часи, все ще іноді манить мене – коли на вільних нивах, здається, зібрано все жито, і тільки вітер свище над головою – і якийсь голос із минулого пропонує покинути свого «вільного списа» у диких травах і повернутися до великого і дружнього табору. Якщо Ви також фрілансер, гадаю, Ви мене зрозумієте. Хай там як, але тут я говоритиму про інше.
*** **** ***
Почну з того, що я досить з раннього віку відчував внутрішній поклик стати перекладачем. Мені у часи юності видавалося, що люди такої професії належать мало не до якоїсь надраси із вдосконаленим генетичним кодом. Що їх створюють у спеціальних місцях, де не ступала нога простих смертних. І що коли я вже стану перекладачем, то моя місія «генератора порозуміння між племенами і язиками» зробить мене щасливим. Тепер, коли я таки став перекладачем, я з теплою посмішкою згадую ті дитячі почування; але десь там глибоко всередині не втрачаю надію на те, що оту місію я виконую з гідністю.
Моя дорога до омріяної професії пролягла через філологічну освіту, в рамках якої з мене кували вчителя мови. Але глибоко всередині я відчував, що до вчителювання мене не тягне. І не тому, що учительську професію я вважаю менш благородною. А просто тому, що у мене інший «генетичний матеріал». Тому, коли з’явилася перша можливість осісти в професії перекладача, я без вагань вхопився за неї.
Як перекладач я починав із бюро перекладів. І це був важливий крок. Цей досвід став тривкою основою. Він і показав мені перекладацьку професію із середини. І завдяки цьому досвіду я остаточно переконався, що це таки моє. Згодом я почав працювати на велику компанію, де ще більше укріпився у ролі перекладача, набрався корпоративної культури, посмакував командної роботи і відчув аромат розділеної відповідальності, а також, як було вже вище сказано, вкутався в теплу ковдру стабільності й монотонності, та й почав поволі засинати… Хоча й відчував усередині, що так не зможу плисти по життю весь час. І я спав би так ще довго, аж до пенсії навіть, але життя мене розбудило і виштовхало за високі ковані ворота корпоративного царства. А я не пручався. Лиш прихопив із собою торбу з досвідом, ґречно розкланявся і… вирішив, що, може, вже час спробувати попрацювати на себе.
Тож тепер я на вільних хлібах. Який у них смак? Різний буває. Але коли їх споживаєш, ти завжди сповнений вдячності. Зрештою, це – певний крок віри. Стрибок віри. Є за що дякувати.
*** **** ***
А починав я свою незалежну перекладацьку діяльність, маючи в голові певні плани і уявлення, якими я поділюся з Вами нижче.
Я працюю як незалежний професійний перекладач. Суть такої діяльності полягає у наступному:
• самостійний пошук кінцевого споживача (на противагу роботі через посередника – бюро перекладів);
• встановлення якісного контакту та налагодження довготривалих партнерських стосунків із замовником;
• створення та поступове розширення клієнтської бази;
• напрацювання методики формування та посилення лояльності клієнтів (за рахунок формування та підтримки іміджу надійного партнера – виконавця якісних перекладів, надання клієнтам привабливих пропозицій тощо).
До галузей, тексти яких я перекладаю, належать: право, економіка та бізнес, фінанси, реклама, публіцистика, гуманітарні науки, автомобільний бізнес (маркетинг та аналітика ринку), технічні тексти (авіація, аеронавігація та ін.), художній переклад та ін. У всіх зазначених сферах я маю досить багатий досвід. Також у мене є намір як постійно вдосконалюватися у зазначених галузях, так й опановувати нові.
На ринку перекладів України високим попитом користуються послуги з перекладу офіційних документів (паспортів, свідоцтв, офіційних довідок тощо) і їх нотаріальне засвідчення, що також буде важливим аспектом моєї діяльності (я маю право на надання таких послуг на основі диплома перекладача).
Важливим принципом моєї професійної діяльності як перекладача є незалежність від посередників, таких як бюро перекладів. Це має у собі ряд переваг:
-> пряма комунікація з клієнтом, що передбачає можливість досягнення високого рівня довіри на основі персональної репутації;
-> вартість моїх послуг нижча для замовника, ніж у більшості бюро перекладів, адже із ланцюга взаємодії між замовником та виконавцем перекладу виключений посередник (який у середньому по Україні отримує 60% від вартості перекладу, сплаченого замовником). При більшій вартості оплати перекладу від прямого замовника я маю можливість менше часу витрачати задля отримання певного рівня прибутку, ніж у випадку роботи через посередника. Зекономлений час використовую для професійного розвитку.
Також робота незалежного перекладача передбачає постійну відповідальність за створення й підтримання позитивної професійної репутації. Зусилля, спрямовані на здобуття нових клієнтів та утримання вже існуючих, будуть скеровані на розвиток свого професійного іміджу як бренду (на противагу роботі в бюро перекладів, де всі зусилля і професійний зріст окремого перекладача транслюються у розвиток бренду бюро перекладів).
На даний момент я вже маю певне напрацьоване портфоліо (до якого входить переклад трьох книг, виданих у попередні роки), тому така діяльність у моєму випадку не розпочиналася «з нуля», а мала під собою тривку основу.
Також у перспективі планую займатися й усним синхронним перекладом (після проходження відповідного навчання); надавати суміжні послуги у царині англійської мови (зокрема копірайтинг – написання текстів). Маю готовність розвиватися у подальшому і як перекладач німецької мови, що також підвищить мою конкурентоспроможність на ринку перекладів.
Як незалежний професійний перекладач, у своїй роботі я керуюся такими принципами:
• висока якість перекладу
• виконання замовлень у встановлені терміни
• неуклінне виконання вимог та побажань клієнта
• дотримання конфіденційності інформації, наданої замовником.
Робота незалежного перекладача передбачає необхідність розбудови і підтримки мережі професійних контактів, участі у спільних проектах та співпраці з колегами, особливо у наш час, коли така участь та співпраця можливі на відстані завдяки існуючим Інтернет-технологіям, які стрімко розвиваються.
*** **** ***
Я не так давно почав іти дорогою фрілансерства. Ще багато чому доведеться вчитися, корегувати раніше сформовані очікування, міняти картинку, адаптуватися. Але я дивлюся уперед з надією. Шукати своє я, у тому числі своє місце на ринку праці, – це нелегка робота. Але я щиро вірю, що винагорода за таку роботу не засмутить того, хто її виконує.
Ось такими думками щодо роботи на себе в перекладацькій сфері я хотів із Вами поділитися. Звісно, кожен із пунктів вимагає детального пояснення і я радо буду не раз повертатися до цих азів із плином часу. Окрім того, найближчим часом я маю намір поділитися з Вами своїми першими кроками у плані маркетингу свого «бренду».